Слава Героям Жмеринщини!

Слава Героям Жмеринщини

Будь-яке копіювання матеріалів обов'язкове з посиланням на щотижневик "Жмеринська газета"

Вікторія Зеленська, "Жмеринська газета" від 28.03.2014р.

Наш обов'язок – берегти пам'ять про них!

Війна страшна річ. З початку Антитерористичної операції на сході України загинули сотні українських захисників, серед них є імена і наших земляків, жмеринчан. Наші батьки, брати, сини поклали свою душу і тіло за Незалежність України, за те, щоб на нашій рідній землі ніколи не було чутно пострілів російських посіпак.

Наш обов’язок – зберегти пам’ять про кожного. Публікуємо список загиблих жмеринчан у зоні АТО.

Віталій Вінніченко (14 червня 2014)

Народився у Жмеринці. Майор, викладач Черкаського навчального центру Держприкордонслужби. Закінчив Академію прикордонних військ.

14 червня в Маріуполі в районі заводу "Азовсталь" бойовики із засідки обстріляли колону автомобілів Державної прикордонної служби. 40-річний Віталій Вінніченко похований у селі Носківці Жмеринського району, поруч з могилою батька, який родом з цього села. Залишилася мати, дружина та 11-річний син Назар.

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

На будівлі ЗОШ І-ІІІст. № 4 встановлено меморіальну Дошку пам'яті жмеринчанина, прикордонника Віталія Вінніченка. Майор Державної прикордонної служби загинув 14 червня 2014р., захищаючи рідну землю під час антитерористичної операції у Маріуполі.

Тарас Шпіганевич (4 серпня 2014)

Народився у селі Чернятині Жмеринського району. Проходив службу у складі 95-ї бригади житомирської аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних сил України. 27 липня 20-річний Тарас отримав важкі поранення у бою під Торезом. Лікарі ампутувати ліву ногу десантника вище коліна, намагалися врятувати пришиту ліву руку. Тарас втратив дуже багато крові, організм не дуже добре сприйняв перелиту кров, з'явились ускладнення з нирками.

4 серпня Тарас Шпіганевич помер на лікарняному ліжку у Києві.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Антон Москаленко

(21 серпня 2014)

Студент Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна» спеціальності «Правознавство». Антон працював слюсарем Локомотивного депо ст.Жмеринка, був мобілізований до лав ЗСУ.

21 серпня 2014 року героїчно загинув у ході воєнних дій у зоні АТО захищаючи мир та незалежність нашої країни у результаті артобстрілу блок-посту поблизу м. Новоазовськ Донецької області.

Поховали Антона 24 серпня у рідному місті Жмеринка.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Меморіальна дошка жмеринчанину Антону Москаленко, старшому солдату, який загинув, захищаючи Незалежність України в зоні АТО. Дошка встановлена на будівлі Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Микола Яжук (16 листопада 2014 року)

Майор Микола Яжук 1980 року народження загинув поблизу міста Артемівськ Донецької області 16 листопада. За повідомленням бойових товаришів Микола Яжук разом з медиками виїхав із Дебальцево за пораненими. В дорозі автомобіль підірвався на фугасі.

16 листопада 2014 року поблизу Дебальцевого на блок-посту «Гостра Могила» — курган біля села Орлово-Іванівка — на фугасі підірвалась військова вантажівка «Урал»; від розриву міни загинули два офіцери зі 169-го центру «Десна», загинули Яжук Микола та майор Віталій Вашеняк (родом із Барського району). Похований в с.Кармалюкове.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014) та орденом Богдана Хмельницького III ступеня, посмертно (15.05.2015).

Анатолій Буйлук (20 січня 2015 року)

Загинув 20 січня, захищаючи підступи Донецького аеродрому. Боєць родом із с.Кацмазова Жмеринського району. Служив навідником 81-ї окремої аеромобільної бригади (90-й окремий аеромобільний батальйон). Неодружений. У дома залишилися батьки, дві сестри та брат. Йому було 33 роки. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

В’ячеслав Семенов (17 лютого 2015 року)

17 лютого російські найманці в черговий раз атакували українських військовослужбовців у районі с.Фащівка. Обстріл вівся по контрольному блокпосту, на якому несли службу прикордонники та військовослужбовці ЗСУ. Бойовики упродовж дня штурмували блокпост, задіюючи артилерію та важку техніку, зокрема танки. Українським військовим вдалося відбити напад противника. На жаль, у результаті бою прикордонники зазнали втрат: загинув старший лейтенант Семенов В’ячеслав Анатолійович. Старший лейтенант В’ячеслав Семенов народився 23 липня 1969 року у м.Жмеринка, закінчив ЗОШ №6. З 1987 по 1989 роки проходив строкову службу у лавах ЗСУ. У 2005-му, закінчив Вінницький політехнічний інститут. Тривалий час працював на Жмеринському заводі «Сектор» наладчиком, потім механіком на залізниці. До лав Державної прикордонної служби України був призваний у ході мобілізації в серпні 2014 року. Службу проходив у складі оперативно-бойової прикордонної комендатури на сході України. Займав посаду заступника начальника ОБПК. У зоні бойових дій проявив себе як мужній та відважний воїн, умілий керівник та вірний товариш. У героя залишилась дружина, двоє доньок та батьки. Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Петро Шептицький (18 лютого 2015 року)

При зміні вогневої позиції, під мінометним обстрілом 18 лютого 2015 року в с.Кам’янка Дебальцевського району Донецької області близько одинадцятої години вечора загинув Шептицький Петро Миколайович, який народився 14 серпня 1975 року в с.Могилівка Жмеринського району. Призваний Жмеринським ОМВК 21.08.2014 року проходив службу у складі військової частини А 2731 м. Новоград-Волинський. До проходження військової служби працював майстром трамвайно-тролейбусного депо у м. Вінниця. Без сина, чоловіка і батька залишилися батьки, дружина та дві доньки, 2003 і 2005р.н. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Олег Пугачов (20 квітня 2015 року)

Під час запеклого бою вночі з 20 на 21 квітня на передовій в Пісках загинув боєць Добровольчого Батальйону ОУН, Олег Пугачов, друг Слід, унаслідок розриву міни. 50-річний чоловік не просто боронив Україну від окупантів, але й був ліквідатором на ЧАЕС. Навчався у ЗОШ №2 (нині школа-ліцей), працював на залізничному підприємстві. Без чоловіка і батька залишились син і дружина.

Для тих, хто любить Жмеринку